З 20-х років не вгамовуються пристрасті вчених, вчителів, літераторів і політиків навколо Антона Макаренка (1888 - 1939). Видатний педагог, він півстоліття тому успішно вирішував у дитячих колективах, створених ним з безпритульників, гострі сьогоднішні проблеми: економіка і моральність, діти і гроші, виховна роль праці.
Німці, які вивчали і впроваджували систему Макаренка, робили ставку на працю, японцям дуже сподобалося поєднання відповідальності і творчості, а також кругової колективної поруки. У 1950-і роки роботи Макаренка стали там видавати масовими тиражами. Для керівників підприємств. І тепер практично усі японські фірми будуються за лекалами трудової колонії нашого педагога.
Прикро, що ці самі принципи Макаренка тепер повертаються до нас. У вигляді «корпоративних заходів», «тім-білдингу» і «вміння працювати в команді». У вигляді «виховання співробітника шляхом підвищення його мотивації».
Це все придумав і втілив А.С.Макаренко. Але - немає пророка у своїй вітчизні. Його праці у нас не перевидавали досить довго. До речі, останнє перевидання його зібрання творів було здійснено (!) однією західною косметичною компанією. З характерною передмовою: «Він зробив для процвітання нашої фірми більше, ніж хто б то не був».
Комментариев нет:
Отправить комментарий