Музикотерапія - метод використання музики для лікування розладів нервової системи. Поруч досліджень було доведено, що музика впливає на різні системи людського організму.

Спостерігається це завдяки тому, що процеси, що відбуваються в руховій і вегетативної системі людини, протікають ритмічно, а музика як ритмічний подразник може їх стимулювати.

Найбільш сильний вплив на людину робить орган. Композитори, твори, яких особливо рекомендуються для музикотерапії: К. Глюк, Ж. Массне, Я. Сібеліус, Р. Шуман, С. Рахманінов, А. Дворжак, Д. Шостакович, П. Чайковський, Л. Бетховен, Ф. Лист, Ф. Шопен.

На одному занятті краще прослуховувати не більше 3-х творів або музичних уривків. Перший твір повинно вводити в заняття, формувати певну атмосферу. Це має бути спокійне твір, розслаблююче. Другий твір несе основне навантаження, воно повинно бути динамічним напруженим, стимулюючим емоції, асоціації. Третій твір має зняти напругу або зарядити оптимізмом і енергією. Час звучання кожного твору не більше 10 хвилин.

Релаксація під музику. Якщо діти напружені фізично й емоційно, це може стати причиною їхньої некерованої поведінки. Зняти напругу допоможе слухання музики, виконання спеціальних гімнастичних вправ, які передбачають повільні рухи, рівне, спокійне дихання. Отже, спершу вчитель добирає музичний супровід — ліричні твори, спокійні мелодії з плавним ритмічним малюнком, неголосним звучанням, з частотою ритму, що не перевищує 60 ударів на хвилину. Наприклад, музику Йогана Себастіана Баха, Петра Чайковського, Антоніо Вівальді, Франца Шуберта, Едварда Гріга, Клода Дебюссі, Роберта Шумана.

Окрім музичних звуків, добре заспокоюють і відновлюють внутрішню рівновагу дитини різноманітні звуки природи. Для прослуховування добирайте скомпоновані фрагменти записів, які викликають приємні асоціативні відчуття, відтворюють у свідомості зорові, слухові, ароматичні образи природи — спів лісових пташок, чайок; звуки морського прибою; голоси дельфінів тощо.

Медитація під музику. Важлива умова для цього виду роботи — урівноважений, спокійний емоційний стан дітей та педагога, затишна атмосфера. Дітям для ліпшої концентрації можна навіть запропонувати заплющити очі. Під час звучання спокійної або радісної музики педагог може розповісти невеличку казку, історію з життя композитора тощо. Приємна атмосфера допоможе дітям розслабитися під час слухання музики та відчути себе персонажами історій. Казок.

Вокалотерапія. Коли діти співають, вони психологічно розвантажуються, заряджаються позитивними емоціями. Особливу увагу треба приділяти українській народній пісні, виконання якої має потужний психотерапевтичний ефект — заспокоює та вводить у світ гармонії, злагоди, радості.

Музичні фізкультхвилинки. Рухи під ритмічну музику забезпечують учням необхідну рухову активність, знімають фізичну і психологічну напруги, активізують інтелектуальну діяльність. На заняттях з музикотерапії можна використовувати також вправи з валеокорекції — вправи для язика, очей; вправи на дихання, адже правильне дихання є одним із найважливіших чинників довгого й здорового життя.

Етюди психогімнастики. Мета — зберігати психічне здоров’я дитини, коригувати психоемоційні порушення. Наприклад, можна провести етюд на вираження радості: звучить п’єса «Нова лялька» Петра Чайковського — дівчинці подарували нову ляльку; дівчинка весело танцює, кружляє, стрибає, грається з лялькою. Цікавим буде і етюд на вираження приємного здивування: звучить п’єса «Жарт» Й.С. Баха — хлопчик радіє від отримання сюрпризу чи споглядання фокусу. Можна також провести з дітьми таку гру: показати картки із зображеннями різноманітних життєвих ситуацій; запропонувати обрати серед карток ті, які зацікавили; під час розглядання кожної картки вмикати відповідну музику. У процесі обговорення характеру музики, ситуації, що зображена на картці, діти вчитимуться адекватно сприймати дійсність, пройматимуться своїми почуттями, розумітимуть почуття інших людей.

Бестінг — це вправи та ігри для стабілізації психічного стану. Наприклад, діти стають у коло і по черзі висловлюють свої мрії, побажання, підтримку друзям. Для таких ігор попередньо розучуємо з дітьми оптимістичні співанки-замовляння. Виконуємо їх з метою підвищення самооцінки дітей, упевненості в собі, утвердження у колективі та суспільстві. Оптимістичні співанки-замовляння формують позитивну програму життєдіяльності, радісного світовідчуття, бадьорості, оптимізму. У них інтонаційна виразність музики доповнюється змістовністю слова, яке закликає до радості, активізує життєві сили. Слово та музика на рівні гіпнотичного навіювання вкорінюють у свідомості дитини певні оптимістичні формули: «Я хороший. Я здоровий. Я щасливий!».

            Із задоволенням діти грають у гру «Чарівна паличка». Ця гра спрямована на стабілізацію психічного стану, підвищення самооцінки та утвердження дитини у колективі.

Музично-пальчикові ігри та вправи. Нескладні рухи пальцями, кистями рук у супроводі інструментальної музики розвивають у дітей рухову пам’ять, увагу, спритність. Якщо ці рухи поєднати з виконанням пісні, укріплюватиметься дихання, розвиватиметься артикуляційна моторика та мовлення. Музичний супровід до вправ впливає на емоційний стан дітей. Окрім того, діти вчаться змінювати характер своїх рухів залежно від характеру музики.

Музично-релаксаційні заняття. Практичний досвід проведення занять з музикотерапії свідчить про доцільність виокремлення їх окремого розділу — музично-релаксаційні заняття. Терапевтичний вплив таких занять значно підвищиться, якщо поєднати музику з візуальними зображеннями, зокрема такими, що можна продемонструвати на інтерактивній дошці, наприклад, «Подорож краплинки води» - музично-релаксаційне заняття; психогімнастичний етюд «Сон на березі моря». Заняття «Бал квітів» особливо актуальне взимку, коли у природі переважає білий колір. Яскраві кольори «квіткового» відеоряду поданого на інтерактивній дошці та барвиста музика «Вальсу квітів» з балету «Лускунчик» Петра Чайковського позитивно вплинуть на настрій дітей. Таке заняття можна доповнити ще й аромотерапією.