Edvin Marton - "Paganini 24"

Едвін Мартон (нар. 17 лютого 1974, Вилок, Виноградівський район, Закарпатська область, УРСР) - угорський композитор і скрипаль, лауреат премії Еммі. Його справжнє ім'я - Лайош Едвін Чюрі (угор. Lajos Edvin Csűry, русин. Лайoш Едуардовiч Чюрi).

У 1996 році Едвін Мартон виграв конкурс скрипалів у Монреалі, після якого Угорська республіка надала йому право грати на легендарній скрипці 1697. роботи Страдіварі, на якій колись грав сам Паганіні. Вартість скрипки - 4 млн євро.

Звучання скрипки Страдіварі вважається ідеальним. І, навіть розгадавши всі технічні секрети виготовлення інструменту, ніхто поки не зумів зробити скрипку, яка звучала б так само. А це означає, що виготовлення скрипок - це не ремесло, а мистецтво, в якому Страдіварі не було і немає рівних.

Великі майстри

Фрагмент х/ф "Візит до Мінотавра" (1987) за романом братів Вайнерів

Програш та виграш сеньйора Паганіні

Восени 1800 р. в таверну міста Ліворно увійшов нескладний худорлявий парубок зі скрипковим футляром в руках. За одним зі столиків грали в карти. Молодий чоловік приєднався до гри. Йому не щастило: гроші швидко танули, і незабаром парубок залишився без гроша. Тоді він поставив на кін скрипку, пояснивши, що вона досить дорога. Картярі погодилися, і скрипка тут же була програна. Молодий чоловік просив повернути її хоча б на добу, посилаючись на вечірній концерт, але над ним тільки посміялися:«Ти ж сам її на кін ставив! Ми тебе не змушували!» 

Тоді до невдалого гравця підійшов літній француз з-за сусіднього столика. «Я простий купець з Парижа, - сказав він, - але люблю музику і бував на ваших концертах. Ви - сеньйор Нікколо Паганіні. Так от, скрипка ваша не з кращих. Не шкодуйте про неї. На вечір я дам вам іншу. Її зробив нікому не відомий майстер Джузеппе Гварнері дель Джезу, але, можливо, її звук сподобається вам». Звуком цієї скрипки сімнадцятирічний Паганіні був зачарований. Був вражений його грою і паризький купець, імені якого не зберегла історія. Після концерту він відмовився прийняти скрипку назад, подарувавши її молодому генію. «Не мені, скромному любителю, на ній грати», - сказав він. 

Ця скрипка Гварнері супроводжувала Паганіні все життя. Тільки один раз, перед концертом у Парижі, вона «захворіла», і Паганіні відніс її скрипковому майстру Вільому. Вільом зумів «вилікувати» скрипку, і розчулений Паганіні обійняв його, вручивши дорогоцінну скриньку. «У мене було дві таких шкатулки, - пояснив він. - Одну я подарував лікарю, який зцілив моє тіло, другу дарую вам, зцілившому мою душу».

До самої смерті Паганіні так і не розлучився зі скрипкою Гварнері. Він заповів її музею рідного міста Генуї. Там її можна побачити і зараз під ім'ям «Вдова Паганіні». Тільки якщо в Геную приїжджає видатний скрипаль, йому дозволяють зіграти на ній.

Матеріал сайту http://marimeri.ru/post289638574/

Таємничий Страдіварі

Розглядаючи його скрипки, вчені знову і знову намагалися зрозуміти, яким чином ці інструменти створюють унікальний, такий чистий звук. Зараз зроблено ще один крок до того, щоб розкрити секрети великих скрипкових майстрів Страдіварі і Гварнері. У дослідженні, опублікованому в журналі Nature професором Джозефом Нагиварі з Texas A & M University, говориться, що клей, який використовували знамениті майстри XVIII століття, ймовірно, для збереження дерева, піддавався хімічній обробці, що і вплинуло на теплоту і силу звуку легендарних інструментів.

Професор Нагиварі кілька десятиліть намагався розгадати, чому кремонські інструменти, виготовлені напівписьменним юнаком у XVII столітті, звучать краще будь-яких інших скрипок ...

Читаємо далі на сайті  https://www.sunhome.ru/journal/14001

Майстерня сучасного майстра

Скрипкових справ майстри (3)

Гварнері (Guarnieri, Guarneri або Guarnerius), знаменита сім'я італійських майстрів смичкових інструментів 17-18 ст. Самим видатним вважається Джузеппе Гварнері (1698 - 1744 рр.), прозваний Гварнері Дель Джезу. Хоча члени його родини  Андреа, П'єтро Джованні (Мантуанський) і П'єтро (Венеціанський) створили за своє життя не мало шедеврів, інструменти Гварнері Дель Джезу наблизилися, а на думку деяких музикантів і експертів навіть перевершили скрипки Страдіварі. Гварнері Дель Джезу прожив всього 46 років. Він підписував скрипки монограмою "IHS", що є одним зі священних знаків Христа - "Ісус Христос Спаситель". Саме тому Джузеппе Гварнері називають Guarneri del Jesu, що означає "Гварнері Ісуса".

На початку XIX століття скрипка стала надзвичайно популярною в Європі. Такий інтерес був викликаний тріумфальними гастролями Нікколо Паганіні. У скрипаля було сім чи дев'ять інструментів роботи Страдіварі, скрипки тірольських майстрів, можливо, також інструменти роботи Вільома. Але одного разу якийсь торговець цукром після концерту запропонував Паганіні купити скрипку мало відомого на той час майстра, Джузеппе Гварнері, на нижній деці якої був знак "I. H. S ". Великий музикант закохався в скрипку Гварнері, назвав її "Пушка" ("Cannone") за вбивчу міць звуку і заповів рідному місту Генуя. Після такої реклами інструменти Гварнері дель Джезу стали цінуватися не менше, аніж творіння Страдіварі. У наші дні скрипка на ім`я  "Пушка" як і раніше зберігається в одному з музеїв Генуї і застрахована на 3 млн. євро. За нею доглядають, час від часу дають пограти на ній талановитим молодим скрипалям. У травні 1999 року «Пушку» привезли до Києва. Знаменитий український скрипаль Богодар Которович грав концерт на легендарній скрипці в Оперному Театрі. За скрипку була сплачена беспрецендентная страхова сума застави – 4 млн. доларів, але справжню вартість цього інструменту встановити не можливо, ця скрипка безцінна!

Скрипкових справ майстри (2)

Антоніо Страдіварі народився в 1644 році в Кремоні. З раннього віку почав навчатися мистецтву виготовлення музичних інструментів. Збереглася скрипка з етикетом «Антоніо Страдіварі учень Ніколо Аматі», виготовлена ​​великим італійцем у віці 13 років. Дослідники творчості Страдіварі не прийшли до єдиної думки чи можна вважати його учнем Аматі. 1667 року Страдіварі почав працювати у власній майстерні. З ранньої молодості він виявив видатний талант і працьовитість, про це свідчать замовлення на виготовлення цілих оркестрів і квартетів струнно-смичкових інструментів від королів Іспанії, Англії, Польщі. Страдіварі робив не тільки скрипки, альти та віолончелі, але й арфи, гітари, цитри. Сучасники вважали Антоніо Страдіварі скупим і похмурим. Він був неймовірно багатий і постійно зайнятий виготовленням інструментів. Можливо йому заздрили, з цього приводу збереглася навіть приказка: «Багатий, як Страдіварі». Він прожив 93 роки.

На одному з найвідоміших інструментів Страдіварі віолончелі «Дюпор» (1711) з 1974 по 2007 роки грав Мстислав Ростропович, який називав його своєю «коханкою». Після смерті музиканта «Дюпор» був придбаний за 20 млн. доларів Японською музичною асоціацією.

Скрипкових справ майстри (1)

Ніколо Аматі або Нікола Аматі (італія. Nicola Amati) (3 грудня 1596, Кремона - 12 квітня 1684, Кремона) - один з найвідоміших майстрів сімейства Аматі. Творець багатьох струнних інструментів, у тому числі і віолончелей. Учитель таких прославлених майстрів по створенню струнних інструментів як Якоб Штайнер, Антоніо Страдіварі і Андреа Гварнері. Аматі довів тип скрипки, вироблений його попередниками, до досконалості, наблизивши його по своїй виразності до тембру людського голосу (сопрано). У теперішній час інструменти Андреа Аматі зустрічаються рідко. Його роботи характеризуються великою витонченістю і досконалістю геометричних ліній. Скрипок і віолончелей, створених найвідомішим з майстрів сімейства Аматі - Ніколо, збереглося дуже небагато - трохи більше 20.

Скрипки Аматі і Страдіварі цінувалися ще за життя цих великих майстрів, а Джузеппе Гварнері Дель Джезу прославився вже після смерті в основному завдяки своєму не менш знаменитому землякові Нікколо Паганіні.

Прізвище Гварнері представляють десять різних майстрів, а сімейство Страдіварі - як мінімум три. Найзнаменитішими представниками цих прізвищ вважаються Антоніо Страдіварі і Джузеппе Гварнері Дель Джезу. Вважається, що у світі збереглося близько 650 скрипок роботи Страдіварі і приблизно 140 - Гварнері.

Він занадто випередив свій час...

З 20-х років не вгамовуються пристрасті вчених, вчителів, літераторів і політиків навколо Антона Макаренка (1888 - 1939). Видатний педагог, він півстоліття тому успішно вирішував у дитячих колективах, створених ним з безпритульників, гострі сьогоднішні проблеми: економіка і моральність, діти і гроші, виховна роль праці. 

Німці, які вивчали і впроваджували систему Макаренка, робили ставку на працю, японцям дуже сподобалося поєднання відповідальності і творчості, а також кругової колективної поруки. У 1950-і роки роботи Макаренка стали там видавати масовими тиражами. Для керівників підприємств. І тепер практично усі японські фірми будуються за лекалами трудової колонії нашого педагога.

Прикро, що ці самі принципи Макаренка тепер повертаються до нас. У вигляді «корпоративних заходів», «тім-білдингу» і «вміння працювати в команді». У вигляді «виховання співробітника шляхом підвищення його мотивації».

Це все придумав і втілив А.С.Макаренко. Але - немає пророка у своїй вітчизні. Його праці у нас не перевидавали досить довго. До речі, останнє перевидання його зібрання творів було здійснено (!) однією західною косметичною компанією. З характерною передмовою: «Він зробив для процвітання нашої фірми більше, ніж хто б то не був».

За матеріалами сайтів: http://billionnews.ru/lud/624-neobychnyj-sposob-vospitaniya.html,  http://www.aif.ru/society/history/paradoks_sistemy_antona_makarenko_ee_vnedryali_vo_vsem_mire_no_ne_u_nas

Слово "ФОРТЕПІАНО" походить від назви, даної Крістофорі своєму інструментові: "piano et forte", що означає "тихо і голосно".

Термін "РОЯЛЬ" був уперше застосований у 1777 році.

Слово "КЛАВІША" - від латинського "клавес", що означає «ключ». А причина всьому - старовинний інструмент орган. На органі кожна клавіша діє начебто ключ: натиснута клавіша відкриває доступ повітря в одну з органних труб - і вона видає звук певної висоти. На дуже старих простеньких органах Х століття клавіші  (щоб граючий не плутався)  підписувалися літерами латинського алфавіту А, В, С і т.д. Записи з клавіш перейшли на папір. Музика в далекому минулому записувалася літерами. А на початку запису ставилася ключова буква. З часом збереглися три ключові літери: С (звук до), F (звук фа) і G (звук соль) Це зараз ключі в сучасних нотах. Ось такий шлях від клавіш до ключів.

Я люблю тебе, Музико!

(ігрова програма)

Переглянути документ:  https://docs.google.com/document/d/11MKgNmGGg_vbEFUzsM6I9IjaHIYM3mhuKXH6aHtIS78/edit?usp=sharing 

Шансон

Сальваторе Адамо (італ. Salvatore Adamo; 1 листопада 1943, Комизо, Сицилія, Королівство Італія) - бельгійський шансоньє, італієць за походженням. У 1963 році Адамо пише пісню «Падає сніг». Вона швидко здобула світову популярність і до сих пір залишається візитною карткою автора.

Будучи небайдужим до соціально-політичних проблем Адамо, тим не менш, ніколи не вважався якимось чином заангажованим артистом. Після події 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку пісня Сальваторе Адамо Les Gratte-Ciel («Хмарочоси» 1969), що оповідає про війну і падіння двох хмарочосів, стала сприйматися як провісна. 

Свої пісні Адамо виконує на дев'яти мовах. Обсяг продажів його дисків по всьому світу складає більше ста мільйонів.

М.А.Римський-Корсаков. Політ джмеля.

Юне обдарування виконує свій улюблений твір...

Колискова. (вик. Ніна Матвієнко)

Charles Aznavour - Avec un brin de nostalgie

Parfois sur la mer
Quand la nuit est claire
Son prénom revit
Nostalgie... 
Nostalgie ...
Nostalgie...
Иногда над морем
Ясной ночью
Виднелось твое имя
Ностальгия...
Ностальгия...
Ностальгия...

М.П.Мусоргский. Картинки с выставки

П.И.Чайковский Детский альбом

Темп

Полька

Сприймання музики

Л. Бетховен. Соната №14

та інші...

Перейти на сайт:  https://vk.com/topic-46984454_29282254?offset=80&z=video-46984454_171518334%2F33cfc6dbd86e3cbad2  

Кросворд "Інструменти"

Календарно-обрядові пісні

Козацькі вихиляси

Гей, гоп! Як закину зараз ноги аж за спину,

Щоб світ здивувався - який козак вдався!

Переглянути документ: https://docs.google.com/document/d/1XA-jjMSEyLo5a17H3qVTOd58NAXRrRSjoNY3fxeyNPY/edit?usp=sharing

Свято Івана Купала

Ой, пустила віночок на биструю воду,

На щастя, на долю, на милого вроду...

Переглянути документ: https://docs.google.com/document/d/1PYc1aGi8Vd3kW9QUii7SmYt4Lxi2_-_Y66XQZWfQupo/edit?usp=sharing

Відкриття фестивалю

Варіант 1

Переглянути документ: https://docs.google.com/document/d/13-4pd1s149WKZ7atFZxVJBxqgCadl5CcGsD_Fnw-_nA/edit?usp=sharing

Варіант 2

Переглянути документ: https://docs.google.com/document/d/1qIWHLO4au5GWDTvUv27Zj9bCs0gFmIY35UClU4_gwZo/edit?usp=sharing

Lara Fabian - Adagio

Адажіо соль мінор для струнних інструментів та органу, відоме як Адажіо Альбіноні - твір Ремо Джадзотто, вперше опублікований у 1958 році.За твердженням Джадзотто, п'єса являє собою реконструкцію, засновану на фрагменті з музики Томазо Альбіноні, знайденому на руїнах зруйнованої при нальотах союзної авіації в кінці Другої світової війни Саксонської земельної бібліотеки в Дрездені. Ремо Джадзотто опублікував у 1945 році першу наукову біографію Альбіноні, який у 1720-і рр. працював у Німеччині.

П'єса, з точки зору критики, стилістично відрізняється від безсумнівних творів бароко взагалі і Альбіноні зокрема. У 1998 році відомий музикознавець і музичний педагог, професор люнебургского університету Вульф Дітер Лугерт у співавторстві з Фолькером Шютцем стверджує, що такий музичний фрагмент зі спадщини Альбіноні у зборах бібліотеки відсутній і ніколи в ньому виявлений не був.

«Адажіо» - одне з найбільш виконуваних музичних творів другої половини XX століття, яке зіграло значну роль у формуванні сучасного неокласичного металу.

Весняна палітра

Мамине свято

(для вихованців підготовчого відділення)

Переглянути документ: https://docs.google.com/document/d/1Cx30qMlUsleyT7_bMJgrG35VBerV43GTzG60SroVzaw/edit?usp=sharing

Фонохрестоматія

Фонохрестоматія для музичного мистецтва 1-8 класи

Перейти на сайт:  http://nimscool.ucoz.ua/news/fonokhrestomatija_z_muzichnogo_mistectva/2013-12-10-42 ,  https://vk.com/topic-46984454_29282254 

7 клас. Аристова  https://docviewer.yandex.ua/?url=ya-disk-public%3A%2F%2Fjk0kqNJYh2XTTSvIX9si2dk7Z3r9Amf8l%2BJ8ophN1BU%3D&name=7%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%90%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0.rar&c=5648cf883c9d
7 клас. Кондратова  https://yadi.sk/d/XOkoAfJZkPbTP
4 клас. Аристова  https://yadi.sk/d/xO_MKAyijPJqU

Вечір знайомств (2)

Переглянути документ:  https://docs.google.com/document/d/1W8oYpCIm18rBgadJnlwHV556nQpEoIRZwt4N_XpAK0s/edit?usp=sharing

Вечір знайомств (1)

Переглянути документ: https://docs.google.com/document/d/19MxipIrvivxS7NjHiPCYcSBizHIrAK_tMoc66ZYrGfU/edit?usp=sharing

Квест "Велика прогулянка"

Переглянути документ:  https://docs.google.com/document/d/1VoAocTbrrwQqhZQ2EeKp3S54vs1y1zpoXIiKNmQIw9o/edit?usp=sharing

Дитячий оздоровчий табір "Дивосвіт"

Ми пропонуємо творчий відпочинок для вашої дитини:

Відкритий фестиваль музичного мистецтва "На крилах Гармонії";

Всеукраїнський фестиваль хореографічного мистецтва "Магія танцю";

Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва "Світ надії - Дивосвіт"

Додаткова інформація на сайті ДОТ "Дивосвіт": http://dot-duvosvit.com.ua

Майстерність

Австрійський піаніст Пауль Вітгенштейн втратив праву руку в Першій світовій війні, однак відновив концертну кар'єру і досяг виняткової майстерності, граючи однією лівою. Віртуозне володіння піаністичною технікою дозволило Вітгенштейну успішно виконувати твори, порівняні за складністю навіть для піаніста з двома руками.

Вітгенштейн - автор «Школи для лівої руки», що вийшла в Лондоні в 1957 році. Життєвий шлях піаніста ліг в основу роману Джона Барчілона «Кронпринц» (The Crown Prince; 1984)

З матеріалів сайту:  http://www.muz-urok.ru/inter_fakt.htm?page=12&ind=2&s=1

Більшість діалектів китайської, в'єтнамської та деякі інші мови Азії і Африки є тональними, тобто один і той же склад може мати різні значення залежно від висоти звуку, шо вимовляється. Серед носіїв тональних мов відзначається більший відсоток людей з абсолютним слухом, так як вони природним чином звикають до розрізнення тонів з раннього дитинства.

На фото чотирирічний піаніст-вундеркінд Енді Лі з Гонконгу.

З матеріалів сайту:  http://www.muz-urok.ru/inter_fakt.htm?page=7&ind=1&s=1

Альберт Ейнштейн

Ейнштейн любив грати на скрипці і одного разу взяв участь у благодійному концерті в Німеччині. Захоплений його грою місцевий журналіст дізнався ім'я «артиста» і на наступний день опублікував у газеті замітку про виступ великого музиканта, незрівнянного віртуоза-скрипаля Альберта Ейнштейна.

Той зберіг цю замітку у себе і з гордістю показував її знайомим, кажучи, що він насправді знаменитий скрипаль, а не вчений.

З матеріалів сайту:  http://www.muz-urok.ru/inter_fakt.htm?page=6&ind=1&s=1

Джузеппе Верді

Верді, так, той самий Джузеппе Верді, був не тільки великим композитором, але ще вивчав землеробство і виноробство, розводив коней, влаштував у маєтку власну молочну ферму. Маєток в надлишку забезпечував господарів усим, що вони потребували, включаючи виробництво улюбленого сиру композитора - пармезану. Господарів відрізняло відкрита гостинність, а деякі з близьких друзів жили в маєтку тижнями. Іноді композитор сам ставав до плити, щоб приготувати свою улюблену різотто з шафраном, в решту часу його кулінарні ідеї втілювала в життя кухарка. 

Великий друг Верді, художник-карикатурист і композитор Мельхіор Дельфіко, одного разу зобразив композитора на кухні за приготуванням різотто.

На самому піку слави Верді переїхав у провінцію. Він придбав віллу Сант'Агата і ділянку землі. Тут великий композитор організував ... зразкове господарство. Частину свого володіння він перетворив на парк, для якого збирав рідкісні ботанічні зразки з усього світу. У пам'ять про свої опери композитор любив саджати дерева. Так, на честь "Ріголетто" був посаджений платан, дуб - на честь "Трубадура", а на згадку про "Травіату" - плакуча верба.

З матеріалів сайту:  http://www.muz-urok.ru/inter_fakt.htm?page=5&ind=1&s=1

Правила співу у віршах

CHRIS BOTTI IN BOSTON | "Emmanuel" w/ Lucia Micarelli | PBS

Крістофер Стівен Ботті (англ. Christopher Stephen Botti, більш відомий як Кріс Ботті (англ. Chris Botti); нар. 12 жовтня 1962) - американський джазовий трубач, композитор і радіоведучий італійського походження, що працює переважно в стилі smooth jazz.

Лючія Мікареллі (нар. 9 липня 1983 року в Квінсі) - талановита американська скрипалька італійсько-корейського походження. Взяла в руки скрипку, коли їй було всього три роки, а вже в шість років вперше виступала з оркестром. Відмінний стиль музики Лючії Мікареллі - віртуозне й експресивне виконання найвідоміших рок-балад. 

Yo-Yo Ma - Piazzola: Libertango (from "Soul of the Tango")

Йо-Йо Ма (кит. Трад. 馬友友, упр. 马友友, піньінь: Mǎ Yǒuyǒu, палл .: Ма Юю; 7 жовтня 1955, Париж) - американський віолончеліст китайського походження. Ма почав грати на скрипці, альті та віолончелі у чотирирічному віці. Основний концертний інструмент Ма - Доменіко Монтаньяна, віолончель венеціанської роботи 1733 року. Це двухсотсемидесятилітній старовинний інструмент на ім`я Петунія, вартістю 2,5 мільйона доларів. Ма також грає на страдіварієвскій віолончелі Давидова, яка раніше належала Жаклін Дю Пре. Інструмент налаштований виключно на манер бароко.

Libertango (Лібертанго) - композиція в стилі "нове танго" композитора Астора П'яццолли, записана і видана 1974 року в Мілані. Назва дана від злиття слів «Свобода» (Libertad іспанською) і «Танго» (символізує переход Пьяццолли від класичного танго в Танго Нуево).

Л.Аристова. Музичне мистецтво. 3 клас

музика 3 клас аристова from Юлиан Голубкин

Л.Аристова. Музичне мистецтво. 4 клас

4 muz aristova_2015 from della_street

Fragile - Sting & Stevie Wonder

On and on the rain will fall

Like tears from a star like tears from a star

On and on the rain will say

How fragile we are how fragile we are

How fragile we are how fragile we are

А дождь будет лить снова и снова,

Как слезы с небес до самой земли,

А дождь будет вторить снова и снова,

Какие же хрупкие все-таки мы,

Какие же хрупкие все-таки мы...

Keiko Matsui performs "Dream Seeker" from the CD Soul Quest...

Кейко Мацуї (яп. 松 居 慶 子, ромадзі Keiko Matsui; народ. 26 липня 1961 р., дівоче прізвище Дої) - японська піаністка та композитор, яка виконує музику в стилі lounge і джаз. Кейко випустила 20 альбомів і отримала міжнародну популярність.

Yanni - Felitsa (Live at El Morro, Puerto Rico) HD

Янні Хрісомалліс (грец. Γιάννης, Ιωάννης Χρυσομάλλης) - засновник музичної групи «Yanni», яка виконує інструментальну музику. З університету захоплюється музикою. Після закінчення навчання (за спеціальністю психологія) залишається у рок-групі клавішником і, будучи музикантом-самоучкою, який не вміє читати і писати ноти, розробляє власну систему ритму і нотної грамоти, за якою бездоганно виконує і складає свою музику. Незважаючи на те, що в творчості Янні бувають перерви в декілька років, він є одним з найпопулярніших представників інструментальної музики у світі, а його альбоми стабільно входять до двадцятки європейських хіт-парадів.

Аида Гарифуллина - Птица белая

Аїда Емілевна Гарифуллина (нар. 30 вересня 1987 в Казані) - російська оперна співачка (сопрано), Заслужена артистка Республіки Татарстан.У 13 років Аїда виступає в Концертному залі імені П. І. Чайковського з Державним симфонічним оркестром Республіки Татарстан, в рамках програми «Обдаровані діти Татарстану». Через рік стає стипендіатом фонду Ф. І. Шаляпіна «Кращий голос року» в номінації «Академічний вокал». З початку сезону 2014/2015 є солісткою Віденської державної опери.

З досвіду роботи навчального закладу

(Засоби соціалізації особистості учня у сфері мистецької освіти 
в умовах ліцею мистецтв)

Переглянути документ: https://docs.google.com/document/d/1gnEaAMF1Nyz4l0NaKGOjRinIBkX_dZskpCWYuayBwQM/edit

Для тих, хто у постійному пошуку...

(матеріали зі спецкурсу "Фізика і мистецтво")

Грош цена вашей физике, если она

застилает для вас всё остальное –

шорох леса, краски заката, звон рифм…

Физик, не воспринимающий поэзии, искусства, -

плохой физик.

Л.Д. Ландау

Важливим завданням середньої школи є формування в учнів загальної цілісної картини світу з його єдністю й різноманітністю властивостей.

    Наука і мистецтво – два методи пізнання навколишнього світу, які доповнюють одне одного. Представники мистецтва постійно використовують фізичні закономірності, а фізики люблять і цінують мистецтво, яке збуджує їхню творчу думку, надихає і допомагає пізнавати таїнство природи…

Необхідний компонент творчої і наукової діяльності – образне мислення. У процесі створення образу виняткову роль відіграє фантазія. Між тим методика розвитку образного мислення під час вивчення точних наук практично не розроблена. Сьогодні, як і 20 років тому, актуальні слова Б. Кедрова: «Невміння розвивати мислення людини, її фантазію й інтуїцію – поки що великий недолік нашої школи»…

А.Ф. Заблодська,

вчитель-методист, учитель фізики

гімназії №290, м.Київ,

(автор спецкурсу «Фізика і мистецтво»)

Детальніше на сайті: http://e-kniga.in.ua/product/fizuka-i-mustectvo/

"Осіння рапсодія"

Творча зустріч у фортепіанному кафе

Переглянути документ:

https://docs.google.com/document/d/1IC8TBCYTATsc43hGjNVesB6kDTCFW1TDtsF54tacjew/edit?usp=sharing

Л.Масол. Музичне мистецтво. 1 клас

музыкальное искусство 1 аристова from Юлиан Голубкин

Олег Скрипка "Щедрик" / Oleg Skrypka "Shchedryk"

Народна музична культура - основа сучасної української музики

(матеріали з проекту)

Переглянути документи:
https://docs.google.com/document/d/1SWFW29KD0yoH_H5eOsMz9HG-fPuz8OtGhLpAkko8258/edit?usp=sharing
https://docs.google.com/document/d/13JdNoYos2fKt-6xqBaNRVloD9cIo7B0Iq5i4SbJJUWA/edit

Перші кроки в мистецтво

(Творчий вечір новоприбулих учнів)

Переглянути документ:  https://docs.google.com/document/d/188rK_nrhxOegfxlh1cT5FJ87TKTlaNfLKRxKoHfhNEE/edit?usp=sharing

Календарно-обрядові пісні. 4 клас

Волинський народний хор. 24.05.2013. "Полька-одиначка"

Народний хор "Калина" ПНПУ. Вербовая дощечка

 Засновник та керівник українського народного хору «Калина» - Григорій Семенович Левченко, український хоровий диригент, композитор і педагог, заслужений діяч мистецтв України, професор Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка.

И.Тамарин-Старинный гобелен- своб.обр.С.Назарова.mpg

РІЗДВ`ЯНА ВІТАЛЬНЯ

Та прийдуть до тебе три празники в гості:

Що перший же празник – Рождество Христове,

А другий же празник – Василя Святого,

А третій же празник – Святе Водохреща...

Народна пісня

 Переглянути документ...

«Весёлое путешествие»

(праздник Первого концерта
для учеников  1-го музыкального класса)

Переглянути документ...

Класична музика

Каталог (композитори, виконавці, опери, словник, записи, книги...) http://www.classic-music.ru/index.html 

Навчальні програми та ігри http://burskytest.narod.ru/main.htm 

Мюзикл

Все про мюзикли  http://www.musicals.ru/
Французький мюзикл http://frenchmusicals.ru/ 

Broadway - Бродвей. Театральний район у Нью-Йорку, а також театри, які мають статус бродвейських, і  постановки, що йдуть в них.

Щоб вважатися бродвейським, театр повинен відповідати наступним критеріям:

1. Кількість місць перевищує 499.

Самим містким театром вважається Gershwin (1933 місця), самим невеликим - Helen Heyes (597 місць).

2. Майданчик розташовується на Бродвеї або в його околицях, які утворюють так званий Broadway Box: від 41 до 54 Стріт, між 6-й і 8-й Авеню.

Згідно зі списком Бродвейської Ліги, бродвейськими вважаються 40 нью-йоркських театрів, проте лише 5 з них знаходяться на самому Бродвеї: Palace, Marquis, Minskoff, Winter Garden і Broadway Theatre. До бродвейських також відносять театр Vivian Beaumont, який насправді розташований поза згаданого району, в Лінкольн-Центрі.

3. Робота театру регулюється профспілковими контрактами (всі працівники цих театрів перебувають в якій-небудь профспілці). Мінімальні зарплати в бродвейських театрах вище, ніж за аналогічну роботу в офф-бродвейському або офф-офф-бродвейському театрі.

www.spotlightonbroadway.com — віртуальна екскурсія Бродвеєм.

Матеріал сайту  http://www.musicals.ru/